Бібліотека

Звісточка з фронту

22 листопада ввечері на зв’язок зі мною вийшли бійці 31 блокпосту, який знаходиться на самісінькій передовій, що на Луганщині, поблизу міста Лисичанська. Після трагедії на 32 блокпості (Бахмутівка, Луганська область) та відступу наших військових 31 блокпост фактично став останнім українським форпостом. Солдати отримали наші листи і були безмежно вдячні за них, адже, за їхніми словами, ніщо до цього часу їм не піднімало бойовий дух так, як саме наші патріотичні фотографії та звернення, які без сліз радості і вдячності не можна було читати.
На життя наші захисники не скаржились, але на той час, коли ми спілкувались, в них не було питної води. Я повідомила про це волонтерів, що збирали їм провізію.

Ось, що написали на своєму сайті представники Всеукраїнської спільноти добрих справ "Мрії" та Всеукраїнської волонтерської ліги:
«09.11.2014р. спільними зусиллями з нашими Тернопільськими друзями (https://vk.com/id54155382), Криворізькими друзями (https://vk.com/yermizin),  Волонтерською Лігою (https://vk.com/volonter_liga), Самообороною  Святошинського району (https://vk.com/public76229162) та студентами, а також викладачами Київського національного лінгвістичного університету, зокрема Людмилою Пашинською, ми зібрали та передали необхідні речі для наших бійців 24-ї механізованої бригади з 31 блокпосту - нашої відважної передової лінії.
Хлопці дуже дякували всім людям, які допомагають їм! Телефонували та писали СМС-повідомлення всім, хто залишив у листах свої контакти. Ми точно знаємо, наскільки важливо хлопцям із передової почути/прочитати добрі, теплі та щирі слова! Такі ж почуття розділяємо і ми – ті, хто чекає, ті, хто підтримує та пишається такими героями, як вони, – нашими захисниками! Слава Україні!

P.S.: фотозвіт в фотоальбомах спільноти».

Дорогі студенти, я вдячна вам за підтримку моєї ініціативи. Ми з вами вийшли на прямий контакт із мужніми бійцями передової, стали учасниками (а не пасивними спостерігачами) боротьби українського народу за визволення від загарбників, за свободу. І це лише початок нашої справжньої підтримки й допомоги!

З повагою, доцент кафедри української філології та славістики Пашинська Л.М.

P.S.: Дякуємо бійцям за фото для нас!

Листи на фронт

Ми носим в серці Батьківщину милу,
бо знаєм: в світі іншої нема
(А. Малишко)

Сьогодні, у ці скрутні для нашої країни часи, ми переживаємо справжнє духовне єднання. Мужні чоловіки, які захищають український народ на Сході, вже стали героями. Вони – наша впевненість у завтрашньому дні, наш щит, а ми – гвинтики, які вкручені в цей щит. І дуже важливо, щоб наші захисники відчували нашу підтримку – матеріальну і моральну, бо в єдності сила. Поки на війні гинуть люди за мир, за незалежність і свободу України, утримуючи лютого ворога, ми не маємо ніякого права стояти осторонь подій.

Людмила Михайлівна Пашинська ініціювала написати листи підтримки на фронт. Відгукнулись майже всі студенти, вийшло близько ста палких і щирих послань. Ці листи будуть відправлені волонтерським зв’язком на самісіньку передову, у найгарячіші точки.

Нашим хлопцям потрібна підтримка, тож звертайтеся зі своїми листами до Людмили Михайлівни на кафедру української філології та славістики (каб. 346). Наші захисники повинні відчувати, що ми разом з ними до кінця, до ПЕРЕМОГИ!

СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА НАШИМ ВІДВАЖНИМ ГЕРОЯМ!

Гуща Сергій , студент факультету
германської філології