Бібліотека

Звіт про зустріч з Ніною Федорівною Клименко

25.02.2015 року кафедра загального і порівняльного мовознавства та новогрецької філології організувала зустріч із українським мовознавцем, членом-кореспондентом НАН України, доктором філологічних наук, професором, членом комісії з питань словотвору при Міжнародному комітеті славістів, автором понад 300 наукових праць Ніною Федорівною Клименко.

На зустрічі були присутні декан факультету перекладачів проф. Зєня Л.Я., завідувач кафедри загального і порівняльного мовознавства та новогрецької філології проф. Корольова А. В., докторанти (доц. Любченко Т.В., доц. Леміш Н.Є.), аспіранти, викладачі та студенти.

Проф. Клименко Н. Ф. запропонувала для обговорення проблему “Соціодинаміка й інноваційні процеси в мові”. Зокрема, було розглянуто шляхи оновлення словникового складу української мови упродовж останніх десятиріч, нові концептуальні поля лексики у соціології. Н. Ф. Клименко зосередила увагу на особливостях переходу слів із одного стилю в інший на основі процесів і механізмів термінування і детермінування лексики; окреслила роль словотворення у сучасній українській номінації, визначила зовнішні та внутрішні чинники появи неологізмів, неозапозичень, виникнення нових значень у загальновживаних словах (неосемантизмах); простежила тенденції формування нових кореневих та словотвірних гнізд.

Окремо було обговорено питання щодо специфіки адаптації інтернаціоналізмів у новогрецькій та українській мовах і зроблено висновок у тому, що на тлі сучасної глобалізації фонд інтернаціоналізмів зростає в обох мовах. Проте, новогрецька мова, на відміну від багатьох слов’янських та інших мов, запозичуючи інтернаціональні слова, утворені в германських і романських мовах за допомогою грецьких основ, пристосовує їх до своїх питомих гнізд із цими основами і у такий спосіб розширює їхню семантичну структуру.

Для новогрецької мови характерною є тенденція до обмеження запозичень засобами грецької мови шляхом використання усіх різновидів кальок, слів-гібридів, семантично еквівалентних словосполучень, перифраз тощо.

Вивчення неологізмів у двох зіставлюваних мовах демонструє впливи соціодинаміки на розвиток їх лексиконів, розкриває особливості реагування мов на соціальні запити. Такий розгляд цього типу слів цікавий тим, що і новогрецька мова – димотика, і сучасна українська літературна мова перебувають у стані реформування. Визнання димотики державною мовою Греції 1976 року стимулювало її подальше утвердження в офіційно-діловому та науково-технічному стилях. Проголошення незалежності України зумовило також перегляд багатьох її норм та підходів до стандартизації термінологій, насамперед, у тих стилях (офіційно-діловому та науково-технічному), що зазнали найбільшої деформації в умовах політики русифікації. Це стимулює актуалізацію досліджень кожного функціонального стилю і міжстильових переходів у літературних мовах.

Після промови відбулася жвава дискусія.
Кафедра загального і порівняльного мовознавства та новогрецької філології щиро дякує проф. Клименко Н.Ф. і сподівається на подальшу науково-творчу співпрацю.