Бібліотека

Свято словника

Другий рік поспіль кафедра загального і порівняльного мовознавства та новогрецької філології відзначає СВЯТО СЛОВНИКА, яке проходило з 17 по 21 листопада 2014 року.

Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
 М. Рильський

    Ураховуючи неоціненну роль словника – цієї скарбниці історико-культурного досвіду народу, – як для кожної людини, так і для філолога зокрема, у цьому році було розширено програму свята. Протягом цих днів було проведено тематичний конкурс мультимедійних презентацій і круглий стіл “Скарбниця слів”.
    У конкурсі мультимедійних презентацій взяли участь студенти першого курсу факультетів германської філології, романської філології та сходознавства, які підготували понад тридцять робіт. Оскільки частина робіт репрезентувала суміжні теми, то було враховано індивідуальність авторського потрактування матеріалу, уміння віднайти й майстерно донести до глядача давню, невідому або новтню інформацію про словники, історію їх створення, їх авторів тощо. Дякуємо всім студентам і сподіваємося, що ці матеріали будуть корисними для кожного з них при поглибленому вивченні навчального матеріалу з “Лексикології”, “Морфології”, “Граматики”, а також розширять їх загальний філологічний світогляд. 
    Переможцями конкурсу стали:
І місце –  Демидюк Наталія, факультет германської філології, МЛнім  26-14;
Олійник Олена, Лапа Ольга, факультет германської філології, Мла 03-14;
ІІ місце –   Барахтян Дана, факультет сходознавства, Пяп 01-14;
Бойчук Катерина, факультет романської філології, МЛф 07-14;
ІІІ місце –  Мініна Катерина, Лазаренко Мирослава факультет сходознавства, Пкит 07-14;
Храпова Анна, факультет романської філології, МЛф 06-14.
    З роботами переможців можна ознайомитися тут.

 
    Круглий стіл також за тематикою “Скарбниця слів” відбувся 21 листопада о 13.30 год. в аудиторії 343, який відкрила кандидат філологічних наук, професор Терехова Д.І. і закцентувала увагу на тому, що в різних країнах люди віддають шану СЛОВНИКУ та його творцям. Наприклад, у США День словників відзначається щороку 16 жовтня в пам’ять про основоположника серії вебстерських словників Ноя Вебстера (1758 – 1843). В Україні, зазвичай, подібні свята приурочують до Дня знань, Дня української мови та писемності, Дня рідної мови. У нашому університеті для святкування  Дня словника обрано передостанній тиждень листопада.
    Перед учасниками круглого столу виступив аспірант кафедри загального і порівняльного мовознавства та новогрецької філології Капранов Ян Васильович з доповіддю “Словник як спосіб збереження знань про навколишній світ”, який у доступній для студентам формі представив результати свого наукового дослідження “Принципи конструювання словникових статей в етимологічних джерелах англійської та української мов (на матеріалі A Comprehensive Etymological Dictionary of the English Language у 2 томах й Етимологічного словника української мови у 7 томах)”. Студенти з цікавістю сприйняли інформацію про принципи побудови словникової статті етимологічного словника, ілюстровану вдалими прикладами.
    Доповіді студентів було структуровано відповідно до тематики за чотирма напрямами.
   Перший напрям “Типи та види словників” був представлений найбільшою кількістю доповідей, тому з презентацією виступила Архипова  Катерина, студентка факультету германської філології, групи МЛніь 25-14, інші студенти були співдоповідачами.
Цікавою була доповідь на тему “Конкорданс” студентки факультету германської філології, групи МЛнім Хоцінської Анастасії. І сама доповідачка, і всі присутні довідалися про цей  особливий вид словників та їх різноманіття.
    Другий напрям “Стародавні словники” містив доповіді як про вітчизняні пам’ятки лексикографії, так і про зарубіжні лексикографічні джерела. Так, студентки факультету сходознавства, групи Пкит 08-14,  Павліченко Анастасія та Островська Анастасія виступили з презентацією про найдавніші друковані праці “Азбуковники”. Студенти факультету германської філології, групи МЛнім 25-14, Шкляренко Анастасія та Вашека Андрій донесли інформацію про пам’ятку ХVII століття “Лексіконъ славенорωсскїй и имень Тлъкованїє” – результат майже тридцятирічної старанної праці вченого-лексикографа Памви Беринди. Питанням китайської лексикографії було присвячено доповідь студенток факультету сходознавства, групи Пкит 07-14, Мініної Катерини та Лазаренко Мирослави “Давньокитайський словник-тезаурус Ер–я”, яку з цікавістю зустріли студенти, які вивчають європейські мови.
    Третій напрям роботи круглого столу “Значущі авторські словники” представлений доповідями студентки факультету сходознавства, групи Пкит 01-14, Барахтян Дани “Сторінками словника Грінченка” (співдоповідач Таровик Лілія, студентка факультету романської філології, групи Млі 01-14) та студентки факультету романської філології, групи Млі 07-14, Бойчук Катерини “Словник Даля”, які презентували інформацію з біографії видатних лексикографів, історію створення та особливості побудови словників.
    Четвертий напрям “Сучасні словники” містив доповіді про специфіку сучасної лексикографії, зокрема подано інформацію про словник гідронімів України, словник сленгу та електронні словники. Лаконічним  і яскравим був виступ студентки факультету германської філології, групи Мла 11-14, Тимощенко Уляни, присвячений словнику сленгу. Неабияку увагу було приділено діяльності найбільш відомого дослідника арґо, жаргонізмів, вульгаризмів, сленгу та інших соціальних діалектів української мови – Лесі Ставицької. Студентка факультету романської філології, групи МЛф 06-14, Храпова Анна презентувала доповідь “Електронні словники”, у якій окреслила коло проблем сучасної лексикографії та специфіки електронного перекладу.

    На завершення заходу його учасники хвилиною пам’яті згадали загиблих у 1932-1933 роках, які стали жертвами Голодомору. Спираючись на словник–довідник В.Жайворонка “Знаки української етнокультури”, зокрема статті ГОЛОДОМОР і ХЛІБ, Д.І. Терехова пов’язала проблематику круглого столу з трагічними сторінками історії України. З колективною презентацією про голодомор виступили студентки факультету перекладачів, групи Пгр 28-12, яка сколихнула душі присутніх і викликала почуття болю та туги за загиблими.
    Штучно створений голодомор 1932-1933 роках став наслідком організованих заходів керівників УРСР та СРСР, викликав масову загибель сільського населення України. Під час голодомору, за офіційними даними, загинуло близько 9 мільйонів, а за неофіційними – до 13 мільйонів жителів усієї країни. Крім Голодомору 1932-1933 років в історії України були зафіксовані голодомори 1921-1923 та 1946-1947 років.
    З метою збереження історичної пам’яті і вшанування загиблих під час страшних часів Голодомору студенти ΙΙ-V курсів факультету перекладачів спеціальності “Переклад (новогрецька та друга іноземна мова)” відвідали Національний музей “Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні”.