Бібліотека

Сервіси мережі Internet

Одним з основних ресурсів Інтернет є сервіси – послуги, що
надаються користувачам і засновані на його технологіях.

Найпоширенішим сервісом мережі Інтернет є електронна пошта (E-mail). Це сервіс відкладеного читання.

На думку Білл Гейтса "Електронне листування не може слугувати заміною особистих зустрічей. Але ця технологія дозволяє краще підготуватися до них, зробити їх більш продуктивними. Час особистих контактів так дорого, що їхнім учасникам необхідно спиратися на достовірні факти і продумані рекомендації, засновані на скрупульозному аналізі, а не на якісь випадкові відомості".

Електронна пошта  забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Інтернет. Сьогодні свою адресу в системі електронної пошти мають сотні мільйонів абонентів.

Можна навести такі переваги електронної пошти в організації ділової діяльності: реалізується дешеве і майже моментальне розсилання; не витрачається час на візити до посадових осіб із дрібних питань; не треба переписувати (передруковувати) копії для розсилання; дуже просто використати цитати, відповідаючи на повідомлення; архів листування зберігається в комп'ютері в зручному вигляді; можна задавати списки розсипки, псевдоніми (alias), вести адресні записники; можна передавати двійкові файли (схеми, ілюстрації, програми, архіви тощо).

Поштові сервери одержують повідомлення від клієнтів і пересилають їх по ланцюжку до поштових серверів адресатів, де ці повідомлення накопичуються. При встановленні сполучення між адресатом і його поштовим сервером, за командою відбувається передача повідомлень, що надійшли на комп'ютер адресата. Серед клієнтських поштових програм можна виділити The Bat, Microsoft Outlook, mail.google.com та інші.

Сервіс FTP – забезпечує передачу файлів між довільними комп'ютерами мережі; один із перших сервісів мережі Інтернет. Встановивши зв'язок із віддаленим комп'ютером, користувач може скопіювати його файли на свій персональний  комп’ютер, і навпаки.

Mail Lists (списки розсилки). Створено на основі протоколу електронної пошти. Сервіс дозволяє своїм клієнтам регулярно отримувати електронною поштою повідомлення на задану тематику. Підписавшись (безкоштовно) на списки розсилки, можна: регулярно одержувати електронною поштою повідомлення про науково-технічні та економічні огляди, презентації нових програмних та апаратних засобів тощо.

Usenet (групи новин або телеконференції). Інформація за певними типами новин систематизується на спеціальних серверах. Зацікавлені користувачі можуть не лише ознайомитись з ними, але й написати відповідь. Таким чином здійснюється обмін інформацією між людьми, що мають спільне коло інтересів. Це щось на зразок електронної дошки оголошень, на яку будь-який бажаючий може помістити своє повідомлення, і воно стає доступним для всіх інших.

Сервіс дає змогу поширювати та одержувати комерційну інформацію, дізнаватися про новини ділового світу. На певні групи новин можна оформити підписку і періодично, як і електронною поштою, одержувати всі повідомлення, що відповідають темі. Для реалізації цього сервісу існують клієнтські програми, наприклад, Microsoft Інтернет News.

Сервіс WWW (World Wide Web – всесвітня павутина) – єдиний інформаційний простір, який складається із сотень мільйонів взаємозв'язаних гіпертекстових електронних документів (Web-сторінок), що зберігаються на Web-серверах. Групи тематично об'єднаних Web-сторінок утворюють Web-вузол (Web-сайт або просто сайт). Для передачі інформації у WWW використовується протокол HTTP. Web-сторінка – це текстовий файл, що містить опис зображення мультимедійного документа на мові гіпертекстової розмітки НТМL (HyperText Markup Language). Сторінка може містити не тільки форматований текст, а й графічні, звукові та відео об'єкти.

Найважливішою рисою Web-сторінок є гіпертекстові посилання. З будь-яким фрагментом тексту або, наприклад, із малюнком, можна пов'язати інший Web-документ, тобто встановити гіперпосилання. У цьому разі під час клацання лівою клавішею миші на тексті або рисунку, що є гіперпосиланням, відправляється запит на доставку нового документа. Цей документ, у свою чергу, також може мати гіперпосилання на інші документи. Таким чином сукупність величезної кількості гіпертекстових електронних документів, які зберігаються в серверах WWW, утворює своєрідний гіперпростір документів, між якими можливе переміщення.

Для передачі інформації у WWW використовується протокол HTTP (HyperText Transfer Protocol – протокол передачі гіпертексту). Перегляд Web-сторінок і переміщення через посилання користувачі здійснюють за допомогою програм браузерів (від слова "to browse" переглядати). Найпопулярнішими Web-браузерами в Україні є

Google Chrome

Opera

Mozilla Firefox

Internet Explorer

Сервіс IRC (Інтернет Relay Chat) забезпечує проведення телеконференцій у режимі реального часу. Переваги: можна анонімно поговорити на цікаву тему або швидко одержати консультацію. На відміну від системи телеконференцій, в якій спілкування між учасниками обговорення теми є відкритим для всього світу, в системі IRC беруть участь, як правило, одночасно лише декілька чоловік. Іноді службу IRC називають чат-конференціями, або просто чатом.

Служба ICQ (вимовляється як "I Seek You", "Я шукаю тебе") призначена для пошуку ІР-адреси людини, комп'ютер якої приєднано в даний момент до мережі Інтернет. Необхідність у подібній послузі пов' язана з тим, що більшість користувачів не мають постійної ІР-адреси, а лише динамічну, що діє протягом одного сеансу.

Сервіс Telnet (віддалений доступ) дає можливість абоненту працювати на будь-якому персональному комп’ютері мережі Інтернет як на своєму власному. Часто використовується режим роботи – доступ до віддаленого сервера бази даних. У минулому цей сервіс також широко використовувався для проведення складних математичних розрахунків на віддалених суперкомп'ютерах.

 Сервіси пошуку інформації. Особливу групу сервісів Інтернет складають сервіси пошуку інформації. Пошук інформації є сьогодні однією з ключових проблем системи мережі Інтернет, так як кількість представлених сьогодні в мережі Інтернет web-сторінок оцінюється більш ніж у кілька сотень мільйонів. Крім того, в основі проблем пошуку інформації лежать такі причини: множинність джерел, фрагментарність джерел, різні способи зберігання даних, дефіцит часу на селекцію та обробку інформації, вартість отримання інформації, ненадійність даних, труднощі функціональних засобів роботи з даними, постійне оновлення та додавання інформації.

У зв’язку з цими труднощами пошуку інформації користувачами мережі Інтернет був сформульований закон, який говорить: «Ймовірність виявлення у Всесвітній мережі необхідної інформації обернено пропорційна загальній кількості опублікованих у ній даних на схожу тематику».

Серед найбільш відомих інформаційно-пошукових систем можна відмітити такі.

Google (http://www.google.com/) – посідає особливе місце лідера в рейтингу пошукових засобів мережі Інтернет, і за останні роки вона «підкорила» не тільки зарубіжні сегменти, а й українській сегмент мережі Інтернет.  Google займає більше 70% світового ринку, а отже, сім з десяти користувачів мережі, звертаються до його сторінки в пошуках інформації. Наразі Google щодня отримує близько 50 мільйонів пошукових запитів та індексує більше 8 мільярдів веб-сторінок. Google може знаходити інформацію 105 мовами.

DejaNews (http://www.dejanews.com/) — має найбільший у світі пошуковий архів Usenet новин. Різноманітні пошукові опції дозволять знайти статті за датою, автором, предметом.

Guide (http://guide.infoseek.com/) — ця інформаційно-по¬шукова система забезпечує огляд популярних Інтернет-ре¬сурсів — Веб, Usenet newsgroup, FTP.

МЕТА (http://meta.ua/) – всеукраїнська пошукова система. Одна з найстарших систем Українських ресурсів. Потужна повнотекстова пошукова система, має оригінальну базу даних. Підтримує розвинену мову запитів, пошук за окремими полями документів. Виконує пошук з урахуванням морфології української, російської та англійської мов. Посилання супроводжуються анотаціями. Зручний та швидкий перегляд результатів.

Uaport (http://uaport.net/) – портал має потужні пошукові можливості у текстах документів у мережі Інтернет, архівах української преси, українських новинах, товарах та послугах. Пошук виконується не тільки українською, а й російською, англійською, французькою та іншими мовами.

Uaportal (http://www.uaportal.com/) – великий багаторівневий каталог українських ресурсів (тематична та регіональна класифікація), швидкий пошук за ключовими словами.

UaList (http://www.ualist.com/) – пошукова система і тематичний каталог українських сайтів.

Брама (http://www.brama.com/) – каталог інформаційних ресурсів і пошукова система, переважно – про українське в зарубіжжі (англійською мовою), створений українською діаспорою.

Ping (http://www.topping.com.ua/) – каталог українських ресурсів з рейтингом сайтів та пошуковою системою. Має великий арсенал даних. Дозволяє шукати за фразами. Для зручності користувачів кожне знайдене слово із запиту виділяється червоним кольором.

Alta Vista (http://altavista.digital.com/) — це розробка Digital Equipment Corporation. Alta Vista здійснює пошук у 8 мільярдах слів з 16 мільйонів Веб-сторінок. Ця інформаційно-пошукова система забезпечує повнотекстовий індекс більш ніж 13000 форумів (newsgroups).

Yahoo! (http://www.yahoo.com/) — одна з найбільш популярних інформаційно-пошукових систем. Вся інформація розділена на 14 основних категорій: мистецтво, комп'ютери, здоров'я, відпочинок, останні новини України та світу, наука тощо.

Who Where? (http://www.whowhere.com/). Цей пошуковий інструмент працює дуже швидко і, що дуже важливо, простий у використанні. Who Where дозволяє знаходить адреси організацій і конкретних користувачів у мережі. Інтуїтивно виправляє помилки написання, забезпечує пошук за ініціалами.

Shareware (http://www.shareware.com/) — дозволяє знаходити необхідне програмне забезпечення. Більш ніж 170 000 файлів доступні для швидкого пошуку, перегляду і завантаження з корпоративних архівів у мережі Інтернет.

The Electric Library (http://www.elibrary.com/id/2525/) — ця інформаційно-пошукова система має величезну базу даних, що містить більше тисячі повних текстів газет, періодичних видань, академічних журналів, малюнків, літературу, твори мистецтва.

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти