Новини та події

ДЕНЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ!

Шановні
студенти, викладачі,
співробітники Університету!

       20 лютого 2022 р. в Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні, встановлений Указом Президента України від 11 лютого 2015 р. № 69 "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

       Вшануймо подвиг Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 р. – лютий 2014 р.), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України!

ПАМ’ЯТАЄМО, ЛЮБИМО, СУМУЄМО…
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
СЛАВА І ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯМ НЕБЕСНОЇ СОТНІ!

Ректорат
Студентська рада Університету

Оксана Максимишин-Корабель

МАМО, НЕ ПЛАЧ,
Я ПОВЕРНУСЬ ВЕСНОЮ

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово, мамусю, вже не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько,
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає,
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває,
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину,
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I люблю Україну,
Вона, як і ти, була в мене одна.
 

МОЯ   МОЛИТВА   НА   МАЙДАНІ

Притихла ніч. Стомивсь Майдан.
А ми з тобою молимось, Вкраїно.
Лиш я і ти. За кожну з ран,
За кожну понівечену дитину

Мій біль затерп. Він не кричить,
Бо я з тобою молюся, Вкраїно,
Й з останніх сил за чорний щит
Несу молитву цю чиємусь сину

Молюсь до неба: "Отче наш".
Молюсь до неба: "Україно".
Народе мій, молюсь за нас,
За кожну понівечену дитину

Притихла ніч. Та в небесах
Набат сердець не стихне вже до згину.
Кривавий слід, кривавий жах.
Нажаль, й байдужість вистрілила в спину

Знов буде день. Зоря зійде.
За тебе знов помолюсь, Україно,
Щоб доки дзвін Михайлівський гуде
Стояв Майдан: людина за людину

Молюсь до неба: "Отче наш".
Молюсь до неба: "Україно".
Народе мій, молюсь за нас,
За кожну понівечену дитину

 16.12.2013 р.
Ірина Даньків

НЕ МОЖУ ВІДПУСТИТИ МАЙДАН

Вже б відпустити... Та не можу...
Уже б не думать... Але як?
Щось враз заквилить, затривожить,
І спогад, спогад – мов реп'ях

Вогонь і дим, і прапор – в небо,
І смерть, і віра, й знову – дим...
Весна тихесенько: "Не треба...",
А я все: "Мертвим і живим..."

Вже б відпустити... Ой, не можу...
Ще пам'ять вся в оскілках куль,
 Ще на Майдан мій сон є схожим,
Ще підсвідомість – мов патруль

Я відпущу... Чуть – чуть пізніше...
Рубцем візьметься, що болить,
Рядком візьметься, знову віршем...
Я відпущу, бо мушу жить

 06.04.2014 р.
Ірина Даньків

 
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
СЛАВА І ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯМ НЕБЕСНОЇ СОТНІ!