Мова – це форма нашого життя,
життя культурного й національного,
це форма національної організації.
Іван Огієнко
У травні громадськістю України відзначаються два свята, знакових для кожної національно-свідомої людини, – День Європи (16 травня) і День слов’янської писемності та культури (24 травня).
День Європи в Україні відзначають щороку у третю суботу травня. Уперше заходи, присвячені цьому святу, відбулися у 2003 році. Основою для його визнання стало підписання Декларації Шумана (міністр закордонних справ Франції Робер Шуман) 9 травня 1950 року. Тоді в Парижі зібралися представники європейських країн, які вирішили об’єднати зусилля для промислового розвитку та покращення виробництва військової техніки. Це стало підґрунтям для створення глобальної організації, що пізніше втілилася в Європейському Союзі. Саме у такий спосіб провідні європейські країни змогли уникнути накопичення військового потенціалу один проти одного.
Що ж стосується другого свята, то в Україні воно було започатковане постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I “Про День слов’янської писемності і культури”. Відтоді щороку 24 травня українці разом із представниками інших слов’янських етносів у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.
Традиційно припускають, що історія слов’янської писемності сягає праслов'янської мовної єдності (до VI ст. н. е.). Є також думка, що писемність на східнослов'янських землях існувала ще до запровадження християнства (свідчення Костянтина (Кирила) Філософа; висновки болгарського проповідника і письменника Чорноризця Храбра; договори з греками 911 і 944 рр., тексти яких наявні у “Повісті временних літ” тощо).
З нагоди відзначення обох знакових свят (Дня Європи і Дня слов’янської писемності та культури) викладачі кафедри загального і порівняльного мовознавства та новогрецької філології організували конкурс мультимедійних презентацій “Слов’янська писемність у контексті інших писемностей”. За результатами конкурсу визначено переможців:
І місце – “Німецька писемність. Готичні шрифти” – виконавці: Копа Г., Булах І., Антонюк А. (Пн 23-14);
ІІ місце – “Кирилиця та глаголиця” – виконавці: Остапенко А., Глухова Д. (Па 03-14);
ІІІ місце – “Писемність як початок розвитку людства” – виконавці: Сєрова К., Лісова Н. (Пн 02-14).
Академічна доброчесність: виклики сучасності
Методичні рекомендації для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності
Навчання студентів академічній доброчесності
Основи формування культури академічної доброчесності
Рекомендації щодо забезпечення принципів академічної доброчесності
тел.: +38 (044) 287-33-72 (приймальна ректора)
тел.: +38 (044) 529-82-86 (приймальна комісія)
факс: +38 (044) 287-67-88
Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
03150, Україна
м. Київ-150,
вул. Велика Васильківська, 73