Історія Університету

Київський національний лінгвістичний університет пройшов довгий і складний шлях, що був позначений вагомими досягненнями в багатьох галузях іноземної філології. З іменами його викладачів, доцентів і професорів пов’язані яскраві сторінки історії розвитку мовознавства в Україні, становлення фундаментальних наукових ідей, шкіл і напрямів, які до сьогодні визначають магістральні шляхи поступу вітчизняної філологічної науки. За цей час кожне покоління викладачів і студентів примножило славу своєї alma mater, забезпечивши нашому університетові лідерські позиції серед вищих навчальних закладів цього профілю.

Одним з найцінніших надбань університету, його гордістю і золотим фондом були й залишаються наукові школи, які великою мірою визначають науковий потенціал і перспективи розвитку університету як визначного науково-методичного лінгвістичного осередку України, знаного в Європі та у світі. В університеті склалися й плідно функціонують наукові школи з лінгвістики, методики викладання іноземних мов, що почали формуватися ще на початку 60-х рр. минулого століття, а також – педагогіки, психології, історії та інших галузей науки, які сформувалися в 90-х рр.

Біля витоків однієї з них – прагмалінгвістики та мовленнєвої комунікації (1962 р.) – стояв відомий учений-філолог, заслужений працівник освіти України, доктор філологічних наук, професор Г. Г. Почепцов, а також Е. Я. Мороховська, Л. С. Лев, Г. Д. Філановський. Сформульовані Г. Г. Почепцовим ідеї розвинуті його учнями – доктором філологічних наук, професором Р. В. Васьком, доктором філологічних наук, професором І. І. Сєряковою, кандидатом філологічних наук, професором Л. М. Волковою. Їхнім доробком було виявлення функціональних, семантичних та структурних особливостей предикативних конструкцій на давньоанглійському та середньоанглійському матеріалі, установлення параметрів англомовного аксіологічного діалогічного дискурсу (на матеріалі художньої прози), систематизація мовних та мовленнєвих особливостей комунікативних стратегій і тактик у різних типах англомовного дискурсу, визначення мовних параметрів різного типу висловлень (на матеріалі англійського мовлення), установлення особливостей вербалізації невербальних засобів спілкування на англомовному матеріалі, виявлення чинників, які сприяли еволюції гіпотаксису.

Ще одна наукова школа КНЛУ – комп’ютерної лінгвістики та статистичної лексикографії – була започаткована в 1963 р. Засновником цієї школи по праву вважається доктор філологічних наук, професор В. І. Перебейнос, наукові напрацювання якої продовжені заслуженим працівником освіти України, кандидатом філологічних наук, професором Е. П. Рукіною, кандидатами філологічних наук, доцентами С. М. Назаровим і Т. Є. Шевченко та кандидатом філологічних наук, доцентом Т. В. Бобковою, кандидатом філологічних наук, ст. викладачем С. В. Суботою та доц. Л. Д. Сліпченко. Вчені цієї школи зосередили свої зусилля на дослідженні різних рівнів мовної системи, теоретичних проблем стилеметрії, виробленні методології електронного опрацювання лінгвістичних даних та теоретичних основ створення комп’ютерних навчальних систем, вивченні особливостей параметризації поетичного мовлення та деяких аспектів статистичного моделювання текстів, створенні електронних тезаурусів і частотних словників.

Наукова школа романо-германської фразеології та фразеографії представлена працями професорів О. П. Пророченко, В. І. Гаврися, доктора філологічних наук, професора І. Я. Харитонової, кандидата філологічних наук, професора, академіка  НАПН України Г. І. Артемчука, доктора філологічних наук, професора М. В. Гамзюка, доктора філологічних наук, професора Л. А. Долгополової, кандидата філологічних наук, доцентом І. В. Корнійко та їхніми учнями, які продовжують опрацювання проблем емотивності фразеологічних одиниць сучасної німецької мови й основних типів компаративних фразеологізмів німецької мови в діахронічному та синхронічному аспектах.

Інша відома наукова школа університету – лінгвостилістики в синхронії та діахронії (з 1994 р. – лінгвостилістки та когнітивної поетики) була започаткована в 1972 р. доктором філологічних наук, професором О. М. Мороховським, який упродовж багатьох років визначав магістральні шляхи її розвитку. З середини 90-х рр. ХХ ст. діяльність цієї школи спрямовується заслуженим працівником освіти України, доктором філологічних наук, професором О. П. Воробйовою. Представники цієї школи зосередили свої зусилля на дослідженні таких наукових напрямів, як діахронічна стилістика англійської мови в жанровому аспекті, обґрунтували теорію словесних поетичних образів американської поезії, розробили її інтегровану когнітивну модель, апробували новий підхід до розгляду текстових концептів у ракурсі семантики художнього твору, встановили механізми виникнення текстових аномалій англомовних художніх текстів постмодерну, розробили теорію раціональної семантики та когнітивної поетики англомовного художнього тексту.

До найбільших досягнень цієї школи треба віднести становлення нового наукового напряму (наукової школи) – структурної поетики та наратології в галузі романських мов (її чільним представником є доктор філологічних наук, професор О. М. Кагановська). Прихильником даної школи була М. М. Бобирєва, теперішніми послідовниками є доктори філологічних наук, професори В. С. Данилич та Л. В. Сидельникова. Ще одним послідовником цієї школи є доктор філологічних наук, професор В. Г. Ніконова.

Наукова школа фонології, комунікативної фонетики, фоностилістики, риторики мовленнєвої комунікації представлена дослідженнями заслуженого працівника освіти України, почесного доктора КНЛУ, професора М. П. Дворжецької. Також до фонологічної школи належить О. Ф. Пилипенко. За час діяльності цієї наукової школи підготовлено двох докторів та 28 кандидатів філологічних наук у галузі експериментально-фонетичних досліджень, які зараз працюють на різних мовних кафедрах кількох факультетів КНЛУ (серед них доктор філологічних наук, професор О. І. Стеріополо та доктор філологічних наук, професор Н. І. Панасенко, кандидат філологічних наук, доцент Е. С. Бондаренко). Спільними зусиллями представників цієї школи опрацьовано інвентар вільного фонемного варіювання в британській та американській вимовній нормі, установлено територіальну варіантність голосних і приголосних сучасної німецької мови та соціофонетичну варіантність голосних французької мови. Обґрунтовано функціонально-рівневий підхід до розгляду системи фонетичних засобів актуалізації змісту в емоційному мовленні, стратифіковано інваріантні моделі та варіанти просодичного оформлення комунікативно-прагматичних типів висловлень у різних фоностилях мовлення та динаміки тексту.

Наукова школа контрастивної семантики і типології – була заснована у 1992 р., а її фундатором став заслужений працівник освіти України, доктор філологічних наук, професор М. П. Кочерган за діяльної співучасті докторів філологічних наук, професорів О. О. Тараненка, Р. В. Болдирєва, А. В. Корольової, С. П. Денисової, кандидата філологічних наук, професора В. О. Винника. Представниками цієї школи досліджувалися деякі аспекти етнолінгвістики, соціолінгвістики і лінгвістики тесту в зіставному вимірі. Їхніми зусиллями здійснено цілісний зіставно-типологічний аналіз слов’янської обрядової концептосфери у формальному та семантичному відношеннях, з’ясовано закономірності її структурного й семіотичного моделювання в синхронії та діахронії, досліджено лінгвопоетичний і наративний коди інтимізації в українській і російській літературі другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст., установлено їх типологію, подано типологічний опис семантичних і номінативних структур українсько-російських міжмовних омонімів та проаналізовано конотативну семантику ідеологічно забарвлених номінативних одиниць у засобах масової інформації 90-х рр. ХХ ст. З названими науковими лінгвістичними школами тісно пов’язана і школа перекладознавства, фундатором якої є заслужений працівник освіти України, кандидат філологічних наук, професор І. В. Корунець і прибічники цієї школи кандидат філологічних наук, доцент С. Є. Максімов та кандидат філологічних наук, доцент О. І. Селіванова.

Наукова школа зарубіжного і порівняльного літературознавства почала формуватися в 1996 р. Біля її витоків стояв доктор філологічних наук, професор С. М. Пригодій, доктор філологічних наук, професор В. І. Фесенко, кандидат філологічних наук, доцент Н. В. Боровська. Нині цю школу уособлюють доктори філологічних наук, професор Н. О. Висоцька, М. М. Шимчишин. Їхніми зусиллями було розроблено курс історії зарубіжної літератури ХХ ст., досліджено особливості перебігу світового літературного процесу на межі ХХ–ХХІ ст., визначено основні філософсько-художні орієнтири ХХ ст. як літературної доби.

Засновником наукової школи "Динамічні процеси в сучасному словотворенні" є доктор філологічних наук, професор З. О. Валюх. До наукової школи лінгвоукраїністики також належить доктор філологічних наук, професор М. П. Баган. Наукову школу українського літературознавства представляють доктори філологічних наук, професори Ю. В. Мариненко і Т. С. Мейзерська.

Університет плідно працює з культурними та лінгвістичними центрами  СНД, США, Великої Британії, Німеччини, Швейцарії, Франції, Іспанії, Італії, Туреччини, Китаю, Японії, країн Близького Сходу.

Він є засновником Української філії Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, підтримує плідні контакти із освітньо-культурними представництвами зарубіжних країн в Україні (Американський Дім, Британська Рада, Інститут Гете, Французький культурний центр, Японський культурний центр). З 1993 року в університеті функціонує перша в Україні кафедра ЮНЕСКО. Рішенням Генеральної конференції цієї організації Київський нацiональний лінгвістичний університет було обрано місцем проведення Міжнародної конференції ЮНЕСКО "Лінгвопакс-VIII. Через вивчення мов і культур – до культури миру, злагоди і співпраці", яка відбулася у вересні 2000 року.

Навчальний процес в університеті забезпечує 33 кафедри, де працюють понад 680 штатних викладачів, із них: 50 докторів наук, професорів, 244 кандидати наук, доценти. 2 викладачі є академіками і членами-кореспондентами галузевих академій України. 13 викладачам присвоєні почесні звання "Заслужений працівник народної освіти України" та "Заслужений діяч науки і техніки України", 2 відзначені Державними преміями.

Київський нацiональний лінгвістичний університет має 3 навчальні корпуси, 4 студентські гуртожитки, 30 комп'ютерних класів на 450 робочих місць, сучасний спортивний комплекс.

У різні роки в Київському національному лінгвістичному університеті прочитали лекції видатні вчені з різних університетів світу: доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч наук Російської Федерації О. С. Кубрякова, Я. Б. Крупаткін, Л. О, Вербицька, доктор філологічних наук, професор Ю. О. Дубовський; заслужений професор Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, академік РАО, лауреат премії Грімма, лауреат премії Ломоносова Ю. В. Рождественський; доктор філологічних наук, професор Л. Г. Зубкова, доктор філологічних наук, професор, заслужений професор Московського державного університету імені М. В. Ломоносова І. М. Магідова, доктор філологічних наук, професор Л. Р. Зінгер, доктор філологічних наук, професор, академік НАН України Л. І. Рудницький; видатний лінгвіст, філософ-систематолог, культуролог, просвітник, автор системно-типологічної концепції мови Г. П. Мельников, доктор філологічних наук, професор В. В. Левицький, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент Російської академії наук  В. М. Алпатов, доктор філологічних наук, професор А. Т. Кривонос, доктор філологічних наук, професор Л. В. Бондарко, доктор філологічних наук, профессор,   заслуженний діяч науки Російської Федерації, почесний профессор РДПУ ім. О. І. Герцена, видатний учений, лінгвіст широкого профілю, автор фундаментальних праць з теорії та історії англійської мови, загального та російського мовознавства, семантики, семіотики та прагматики англійської мови, когнітивістики та методики викладання іноземних мов М. В. Нікітін; доктор філологічних наук, професор Волгоградського державного технічного університету В. І. Карасик;  російський біолог, лінгвіст, семіотик і психолог, фахівець з питань нейронауки та психолінгвістики і психолінгвістики, а також теорії свідомості, заслужений діяч науки Російської Федерації Т. В. Чернігівська, доктор філологічних наук, професор В. Г. Таранець.

У 2013 році  лекції прочитали: 1) професор з Бельгії (м. Антверпен,  Karel de Grote University College) Барт Роельс (Bart Roels), який займається проблемами трудового права, права соціального захисту та порівняльного трудового права; 2) Германова Наталія Миколаївна, кандидат філологічних наук, професор кафедри загального і порівняльного мовознавства, Іполітова Любов Вікторівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської мови як іноземної факультету з навчання іноземних громадян,  Піщальникова Віра Анатоліївна, доктор філологічних наук, професор кафедри загального та порівняльного мовознавства, які прибули на запрошення КНЛУ з Московського державного лінгвістичного університету для читання курсів лекцій з актуальних питань лінгвістики студентам та аспірантам КНЛУ 3) Сергій Іванович Ткаченко, багаторічний перекладач Секретаріату ООН у Нью-Йорку (США), кандидат філологічних наук, член Національної спілки письменників України, автор декількох збірок поезій та перекладів, засновник літературно-мистецького і громадсько-політичного часопису творчої інтелігенції Приятрання і Надбужжя "Ятрань". Була організована зустріч студентів, що вивчають новогрецьку мову, з професором Мессинського університету – візантологом, членом комісії з дослідження грецьких діалектів Італії Даніелем Макрісом.

Професор Дерк Брендон Мрожек (кафедра американської літератури і християнознавства, Норфолк, Християнський коледж, штат Вірджинія, США). Дерк Мрожек і дружина Шелі працювали в КНЛУ (1993–2004 рр.), викладали англійську мову з використанням аудіо, відеотекстів, брали участь у міжнародних конференціях, організовували сесії засідань студентського дискусійного клубу з проблем вивчення риторики англомовного дискурсу.

Професор Джон Уелз (Лондонський університет, Велика Британія) брав участь у міжнародних конференціях (1997 р., 2001 р.) з проблем вивчення регіональних варіантів англійської мови, соціокультурних ознак варіативності англійської мови, був керівником майстер-класів, семінарів з актуальних стратегій і тактик вивчення комунікативно-прагматичних ознак англомовного дискурсу. Фотолабораторія університету має аудіозаписи лекцій професора Джона Уелза (використовуються в лекціях, семінарах з практичної  і теоретичної фонетики англійської мови).

Професор Маршал Кристенсен (Вона Пасифик Коледж Портленд, Орегон) у 1995–2005 рр. брав участь у міжнародних конференціях, читав спецкурси з проблем використання англійської мови в глобальній цивілізації, розвитку міжнародних контактів у системі вищої освіти, організації міжнародних програм вивчення англійської мови для студентів і викладачів у США.

Доктор філологічних наук (англійська та японська мови) Рейко Йоші (Ібаракі університет, Японія) у 1993–2001 рр. виступала з лекціями з проблем дослідження комунікативно-прагматичних аспектів мовних контактів, викладання англійської мови у вищих навчальних закладах Японії. Збагатила бібліотеку КНЛУ академічною літературою, посібниками з метою розвитку пізнавального викладання японської мови в університеті. На науково-практичній конференції з проблем мовленнєвої комунікації в глобальній цивілізації (1999 р.) у Токійському університеті за запрошенням доктора наук Рейко Йоші виступала проректор з наукової роботи КНЛУ проф. М.П. Дворжецька (1999 р.).

Протягом 1990–2005 рр. КНЛУ здійснював навчально-методичні і науково-дослідні контакти з американською міжнародною Асоціацією "Лінгворелігієзнавство", центр Університет Медісон Вісконсін, США. Директор міжнародних зв’язків професор Ден Харрісон був засновником курсу за вибором для студентів університету з проблем вивчення християнської культури у світі. Крім того були організовані міжнародні студентські стажування в університетах США та України.

За рекомендацією міжнародної Асоціації «Лінгворелігієзнавство» в університеті викладали спецкурси з англійської мови професор Роберт Янг та його дружина Інга. Американські викладачі були на екскурсіях у Ніжинському, Львівському університетах, а також у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національному університеті імені М. П. Драгоманова, середніх школах Києва.

Доктор філологічних наук Джейн Сеттер (кафедра теоретичної і прикладної лінгвістики, університет Рединг, Велика Британія) викладала курс лекцій з проблем фонології і фонетики англійської мови, інтонації, прагматичних аспектів англомовного дискурсу (2004–2005 н. р.) на факультеті германської філології.

З 12 вересня 1994 року згідно з Постановою № 592 Кабінету Міністрів України Київський нацiональний лінгвістичний університет внесений до реєстру закладів освіти України з наданням ліцензії на право здійснення освітньої діяльності за ІІІ–ІV рівнем акредитації і має право готувати фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр із спеціальностей "Мова та література" (англійська, німецька, французька, іспанська, російська, китайська, японська мови), "Українська мова та література", "Психологія", "Переклад" (англійська, німецька, французька, італійська, іспанська, російська, китайська, японська, корейська, арабська, турецька, перська мови), "Менеджмент організацій" (із знанням двох іноземних мов), "Правознавство" (із знанням двох іноземних мов), "Прикладна лінгвістика". Університет отримав статус автономного навчального закладу.

За минулі десятиліття в університеті здобули вищу освіту понад 26 тисяч висококваліфікованих фахівців, які працюють у школах і вищих навчальних закладах, в органах державного управління і в сфері приватного підприємництва, перебувають на дипломатичній службі тощо. Серед випускників – лауреати державних і міжнародних премій, народні депутати, заслужені працівники вищої школи, заслужені діячі науки і техніки, ректори і проректори вищих навчальних закладів, викладачі і наукові працівники, директори і вчителі шкіл, письменники, працівники засобів масової інформації, державні службовці, відомі підприємці.

Київський нацiональний лінгвістичний університет сьогодні – провідний навчальний та науково-методичний центр по підготовці викладачів іноземних мов, перекладачів та фахівців з іноземної філології вищої кваліфікації як для України, так і для країн СНД, Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. На факультетах англійської, німецької, французької та іспанської мов, факультеті перекладачів, підготовчому факультеті та факультеті слов'янських мов (для іноземних громадян), заочного та вечірнього навчання, факультеті післядипломної освіти, в Економіко-правовому інституті та Інституті східних мов навчаються понад 7 тисяч студентів. Першим в Україні університет запровадив і успішно здійснює підготовку з шести східних мов: китайської, японської, корейської, турецької, арабської та перської. Вперше в Україні в Економіко-правовому інституті університету розпочато підготовку економістів-менеджерів та юристів із знанням двох іноземних мов.

Університет готує науково-педагогічні кадри вищої кваліфікації в аспірантурі та докторантурі із 20 спеціальностей. Працюють дві спеціалізовані ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій з германських і романських мов, порівняльно-історичного і типологічного мовознавства, з методики навчання германських, романських та української мов, літератури зарубіжних країн.

Основні напрями діяльності
Київського національного лінгвістичного університету

У галузі освіти:
– підготовка відповідно до державних замовлень і договірних зобов'язань висококваліфікованих фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів для закладів освіти, науки, культури, державних підприємств, установ, організацій та фірм України та зарубіжних країн;
– підвищення кваліфікації працівників закладів освіти України та зарубіжних країн;
– перепідготовка (отримання другої вищої освіти) спеціалістів для народного господарства;
– профорієнтаційна робота серед учнівської молоді на базі факультету довузівської підготовки;
– розробка та впровадження сучасних технологій навчання на базі університетського Центру інтенсивних методик навчання іноземних мов;
– надання науково-методичної допомоги базовим школам м. Києва та спеціалізованим загальноосвітнім закладам освіти обласних і районних центрів України;
– фахова підготовка і перепідготовка громадян із зарубіжних країн

У галузі науки:
– розвиток фундаментальних і прикладних філологічних та інших гуманітарних наук для задоволення потреб навчальних закладів усіх рівнів;
– створення ефективних технологій підготовки та перепідготовки нової генерації викладачів-педагогів, перекладачів, фахівців з іноземної філології;
– впровадження у навчальний процес наукових та науково-методичних розробок вчених-дослідників, аспірантів і докторантів університету;
– підготовка через аспірантуру і докторантуру університету науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
– видання через видавничий центр університету наукової, методичної та довідкової літератури;
– проведення всеукраїнських наукових і науково-практичних конференцій

У галузі міжнародного співробітництва:
– вивчення досвіду та аналіз розвитку освіти у країнах Європи та США з метою інтеграції у європейську і світову систему освіти;
– встановлення зв'язків із спорідненими закладами освіти зарубіжних країн для співробітництва у навчальній, науковій і методичній роботі, обміну студентами та викладачами;
– організація та участь у спільних міжнародних проектах, міжнародних конференціях, симпозіумах, круглих столах із гуманітарних наук

ВГОРУ